Як «крапелькам» довелося рятувати бійців на Світлодарці

Відважним медикам та волонтерам досі доводиться приходити до себе та помалу оговтуватися після пережитого жаху на Світлодарській дузі, який не так давно пережили. Події, які трапилися з Лесею та Вікторією згадувати дівчатам не легко, адже вони витягуючи десятки поранених просто з-під вогню також отримали травми.

Лише за один тиждень запеклих боїв на Світлодарській друзі дівчата отримали 5 контузій на двох. Вони – медики 54 бригади. В час, коли йшли бої вони забирали бійців за кількасот метрів від лінії фронту на санітарній бронетехніці. Контузію отримали у перші ж дні.

Та попри те відважні медики не покинули бійців. Всього лише пересіли на старенький УАЗік і забирали бійців трохи далі від лінії вогню. Авто, якому близько 50 років, а може і більше, жодного разу не підвело, хоч і не пристосоване для перевезення поранених.

Жінки згадують, що найважче було у перші дні боїв. Тоді вони навіть не знали, який день і який час. і навіть спали стоячи. Для сну достатньо було п’яти хвилин.

– Поранені на нас покладаються, що ми їх вивезем і вони будуть живі. І ми старалися це їм не показувати, що ми стомлені, що вже не можемо. Ми завжди на адреналіні. Через біль, через сльози ми показували посмішку завжди, – розповіла журналісту Роману Пагуличу («24 канал») начальник медичної служби 54-ої ОМБр Леся.

Медики будучи напоготові завжди мали поруч величезний рюкзак, який важив щонайменше 15 кілограм. Але попри все те, медики радіють, що під час боїв на Світлодарці усіх поранених з передової вдалося вивезти живими.

Втім після чергової контузії медикам таки довелось відправитись до лікарні. Жінок у підрозділі називають крапельками – за позивним їхнього керівника.

Зараз же роботи для дівчат поменшало, адже медики частіше появляються на фронті через захворювання а не поранення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *