У селі Млинівці провели волейбольний турнір пам’яті

Вчора, 5 лютого, відбулась гра в пам’ять про Назарія Кулинця, загиблого військовослужбовця. Дійство провели у Млиновецькій школі, в якій навчався хлопець. Таким чином згадали юнака, оскільки він сам вів здоровий спосіб життя і власним прикладом пропагував заняття спортом.

Колись з Назаром ми ходили в спортзал грати у волейбол і коли наближалась річниця із дня смерті, прийшло на думку створити такий турнір в його честь. А враховуючи те, що зима, обрали таку гру, як волейбол, – каже Млиновецький сільський голова  та товариш Назара Василь Пихальський.

В турнірі взяли участь 9 команд : Млинівці, Кудобинці, Мшанець, Гаї-Розтоцькі, Озерна, Курівці, Осташівці, Зборів та Зборівський коледж.

Команди були розподілені на 3 підгрупи по 3 команди, із кожної підгрупи одна команда виходила  у фінал. У Млиновецькій школі були: «Млинівці», «Кудобинці» та» Озерна». Команда з Млиновець виграли два поєдинки по 2-0, а у матчі Озерна – Кудобинці перемогу отримала команда Озерної з рахунком  2-1.

У фіналі в першому матчі Курівці перемогли Млинівці 2-1, другий матч Млинівці виграли від Гаї-Розтоцьких , а вже у третьому матчі Курівці виграли 2-0 від Гаї-Розтоцьких.

Чемпіоном турніру стали Курівці. Друге місце посіла команда з  Млинівців і Гаї-Розтоцькі опинились на третьому місці.

Один з гравців команди Млинівці та найкращий друг бійця , Степан Штоник, поділився своїми думками і спогадами про товариша.

 –Нам завжди було про що говорити і якби зараз він був живий, знайшлось б що сказати! Мені досі не віриться в те, що сталось. Часто переглядаю спільні фото і відео. Нас було троє найкращих друзів, ми товаришували з дитинства, у мене та Романа Надозірного він був дружбою на весіллі, – згадує Степан – Шкода,що до свого весілля йому не суджено було дожити.

До другої річниці від загибелі Назара Степан написав вірш:

Ти був ще досить хлопцем  юним,

Найкращим другом у селі.

З тобою разом промайнули

Усі дитячі наші дні.

Як жаль,що молодість не стріти нам у зорях,

Та лише Бог вирішує цю долю.

Ми дякуємо всі, що був ти поряд

І в радості, в журбі і навіть болю!

І твоя посмішка із нами буде завжди,

Хоч і життям прокладено тернистую дорогу.

В наших серцях залишишся назавжди!

Щоденно молимось за тебе,друже, Богу!

Матеріал підготувала Надія Німець.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *