Хіба одна війна схожа на іншу? Хіба війни взагалі можна порівнювати?..

Руслан Алієвич Аміров (31.03.1992 – 23.04.2017). Народився 31.03.1992 року у смт. Сосниця (Чернігівська область), Україна.

2007 році здобув середню освіту у Сосницькій гімназії імені О. Довженка Чернігівської області. Закінчив 9 класів. Займався вільною боротьбою. Мав нагороди. Також захоплювався футболом. Зростав таким, яким і має бути хлопець – непосидючим, квапливим у діях, самостійним і гордовитим.

З 2008 року навчався у Сосницькому професійному аграрному ліцеї Чернігівської області, Україна. 26.06.2010 року здобув освіту за фахом електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

До війни намагався заробляти у різних місцях. За професією працював недовго, міняв місця роботи та захоплення. Тільки Руслану виповнилося 18 років – пішов у армію.
2010 рік проходив строкову службу у «Десні» та у місті Артемівськ (Донецької області) на посаді механіка-водія танка.

Сьогодні, після декомунізації, що пройшлася Україною, Артемівськ повернув історичну назву –Бахмут. Також змінилися назви 76 вулиць і провулків у місті.
Бахмут став відомим прифронтовим містечком, це найближча лікарня та залізничних вузол для бійців, що воюють у тому районі. Руслан дивувався, бо не очікував, що коли-небудь повернеться в невеличке містечко у Донецькій області, де відбував свою солдатську службу, аж поки не почалася війна…

26.05.2015 року вступив на військову службу до Збройних Сил України, підписав контракт у Чернігівській військовій частині ПП ВОС 849.

Звання: солдат
Посада: кулеметник 2-ої м.роти 1-го м.батальйону 72 ОМБр, ЗСУ.
Руслан був вихований Людиною. Чоловіком, який поважає родину, матір, вік своїх бабусь та дідусів.
Не міг розповідати матері всю правду про війну, тож по телефону намагався переводити теми на проблеми цивільного життя, на домашні справи.
Один раз попрохав вибрати йому ланцюжок з хрестиком.
Йому якраз виповнилося 25 років. Вдома чекав подарунок від матері – куди було вкладено всю любов до сина, якого так давно не бачила.

Загинув 23.04.2017 року внаслідок російського вторгнення в Україну, у промзоні м. Авдіївка (Донецька область).

Похований Герой на центральному кладовищі у смт. Сосниця (Чернігівська область), Україна, з вдягнутим хрестиком на шиї.

З родини залишилася мати – Оксана Михайлівна.

Військовий Руслан Алієвич Аміров. Його ім’я назавжди закарбовано в Літописі втрат Української армії.

Літопис UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *