Нежіноча професія: Оксана, головний старшина роти

«Готую я макарони для хлопців, чую свист, я пригнулась, знову свист, я ще нижче пригнулась, а вечерю ж треба доварити. Кулі свистять, а я макарони мішаю», – розповідає Оксана, головний старшина роти, і показує, де снайперська куля пробила дошки в кухні. Дівчину не зачепило, – пише прес-центр Штабу АТО.

Про цей випадок згадує як про щось буденне, адже служить на нулі разом із хлопцями, яких у її підпорядкуванні більше 50 чоловік. Завжди усміхнена, яскрава та компанійська, надзвичайно енергійна, зі сталевим характером – ці якості дозволяють їй справлятися зі своїми обов’язками старшини, не зважаючи на молодість, 24 роки.

Про побратимів піклується як про рідну сім’ю: кондитер за освітою, залюбки готує для них щось смачне.

Дівчина хотіла піти до війська ще на початку війни – не могла витримувати новин з передової. Але стримувала донечка, якій на той час було лише 2 роки. Коли маленька підросла, Оксана пішла на контракт у 53-тю бригаду, надихав ще й приклад батька, який на той час уже служив у лавах ЗСУ.

Як і більшість військовослужбовців, Оксана мріє повернутись додому з перемогою, обійняти та поцілувати кохану донечку, яка вже зараз із гордістю розповідає про маму і пишається нею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *