27 січня 2015 року після довгої боротьби за життя у муках помер один з бійців, родом з Тернопільщини.
Римар Ігор Миколайович народився 16 квітня 1987 року в селі Трибухівці Бучацького району. Виріс без батька, виховувався мамою та бабусею. Проживав у селі Ріпинці.
Із початком війни через власні принципи, погляди та переконання Ігор відмовився працювати у Росії, чоловік одразу вирішив стати на захист країни.
– Це мій обов’язок! Якщо всі тікатимуть,хто піде? – казав Ігор.
9 листопада 2014 року був мобілізований. 9 січня 2015 отримав важкі поранення під час атаки російських бойовиків (новий термінал аеропорту Донецька).
– Зранку він ще подзвонив, а в 11 годині його вже поранили, навіть під час боїв знаходив хвилинку, аби зателефонувати! В кінці січня мав вже повернутися додому, казав, що ще трішки, що скоро приїде! Для мене він був найкращим! Ми мріяли, планували і хотіли дітей, але, на жаль, не судилося, – ділиться дружина Леся.
У бою, від розриву міни, Ігорю відірвало руку, розтрощило щелепу та гортань. Через обстріли йому довелось чекати близько семи годин, перш ніж побратими змогли вивезти пораненого з аеропорту до шпиталю. Спершу в Артемівськ, а потім — до Харківського військового госпіталю. Без зброї, під прицілом терористів, Ігоря 1,5 км виносили Петро Полицяк з побратимом Іваном. Більше двох тижнів воїн боровся за життя, переніс чотири операції.
Помер Ігор Римар 27 січня 2015 у Київському військовому клінічному центрі. Героя поховали на цвинтарі у східній частині с. Трибухівці.
-
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
-
«За службу Україні», було нагороджено відзнакою голови Тернопільської обласної державної адміністрації (2016)
Сьогодні у селі Ріпинці відбулась поминальна Служба в церкві, а також відправили панахиду на могилі військовослужбовця.
матеріал підготувала Надія Німець