Відважним медикам та волонтерам досі доводиться приходити до себе та помалу оговтуватися після пережитого жаху на Світлодарській дузі, який не так давно пережили. Події, які трапилися з Лесею та Вікторією згадувати дівчатам не легко, адже вони витягуючи десятки поранених просто з-під вогню також отримали травми.
Лише за один тиждень запеклих боїв на Світлодарській друзі дівчата отримали 5 контузій на двох. Вони – медики 54 бригади. В час, коли йшли бої вони забирали бійців за кількасот метрів від лінії фронту на санітарній бронетехніці. Контузію отримали у перші ж дні.
Та попри те відважні медики не покинули бійців. Всього лише пересіли на старенький УАЗік і забирали бійців трохи далі від лінії вогню. Авто, якому близько 50 років, а може і більше, жодного разу не підвело, хоч і не пристосоване для перевезення поранених.
Жінки згадують, що найважче було у перші дні боїв. Тоді вони навіть не знали, який день і який час. і навіть спали стоячи. Для сну достатньо було п’яти хвилин.
– Поранені на нас покладаються, що ми їх вивезем і вони будуть живі. І ми старалися це їм не показувати, що ми стомлені, що вже не можемо. Ми завжди на адреналіні. Через біль, через сльози ми показували посмішку завжди, – розповіла журналісту Роману Пагуличу («24 канал») начальник медичної служби 54-ої ОМБр Леся.
Медики будучи напоготові завжди мали поруч величезний рюкзак, який важив щонайменше 15 кілограм. Але попри все те, медики радіють, що під час боїв на Світлодарці усіх поранених з передової вдалося вивезти живими.
Втім після чергової контузії медикам таки довелось відправитись до лікарні. Жінок у підрозділі називають крапельками – за позивним їхнього керівника.
Зараз же роботи для дівчат поменшало, адже медики частіше появляються на фронті через захворювання а не поранення.