Тернопільщина пам’ятає

Дідух Володимир Васильович 

Народився 27 серпня 1979 року в с. Вербів (х. Старий Вербів). Володимир був добрим, щирим, працьовитим, веселим хлопцем.

Мобілізований влітку 2014 року. Проходив навчання у військовій частині в м. Мукачеве Закарпатської області. Служив водієм-санітаром у м. Щастя Новоайдарівського району Луганської області. Потім ще в одній «гарячій точці» – Дебальцевому. Із медиками, представниками Червоного Хреста перевозив поранених бійців, яким надавав  допомогу.

Загинув 31 січня 2015 р. у районі Дебальцеве від смертельного поранення у голову від снаряду. Місце поховання: с. Вербів, Бережанський район, Тернопільська область.

  •  нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

У школі с. Вербів відкрито меморіальну дошку з написом:

У цій школі навчався Дідух Володимир Васильович, який героїчно загинув, захищаючи незалежність України під час проведення АТО. 27.08.1979 – 31.01.2015. Вклонися, моя Україно, хороброму сину своєму…”.

Михайло Васильович Григоришин  народився 28 квітня 1990 році в  с. Панівці Борщівського району Тернопільської області .

У 2012 році пішов служити в десантні війська, бажав працювати в міліції. З початком війни на Сході служив у 51-ій, у жовтні його перевели в 128-у бригаду. 25 листопада бригаду перекинули під Чорнухине (Попаснянський район, Луганська область).

31 січня 2015 співслужбовці бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного, Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Рідні довгий час сподівалися, що він живий, але 13 квітня їм повідомили, що результати ДНК-експертизи підтвердили смерть Михайла. Тіло перебувало в Дніпропетровському морзі.

Поховали героя 20 квітня у рідному селі.

Наприкінці листопада 2015 року в Панівцях відкрили меморіальну дошку на честь Михайла Григоришина, а вже у 2016 році було відкрито  меморіальну дошку  на фасаді Панівецької школи, де він навчався.

  • посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.