Михайло Cобчак: «Хочу бачити країну, в якій живуть щасливі люди»

Михайло Собчак – раніше командир відділення в 6-му окремому мотопіхотному батальйоні територіальної оборони «Збруч», що у складі 128-ї бригади (2014-2015 роки).

За освітою інженер-механік.
Строкову службу не проходив, тому, коли почалось заворушення на Сході України, а разом з тим і анексія Криму – штурмував міський військкомат, аби взяли на службу у зону проведення АТО. Раніше відстоював права українців на Майдані Гідності.

– Михайле, скажіть, а що Вас спонукало піти в АТО?

Пішов служити тому, що треба було захищати батьківщину від ворога. Призвали мене у другу хвилю мобілізації, в березні 2014-го року. Службу проходив спочатку на кордоні з Кримом, а згодом провів 8 місяців у секторі «М» ( довідка: Маріупольський напрямок ). Під час служби я знайшов нових друзів та зрозумів, що найбільше в людях ціную порядність і чесність.


А як Вам було тут, на мирній території?

Що я відчував, коли приходив у відпустку? Огиду від безладу, що твориться тут, у моєму рідному місті. Я чітко бачив, що ні смерті Небесної Сотні, ні загибелі під час війни там, на Сході, ситуації не змінили. Помітним дедалі більше ставало те, що ті, хто «дорвався» до корита, такі самі, як і ті, котрих вони замінили. І тому, завершивши службу, вирішив вступити в громадську організацію, яка тільки-но починала формуватись на той час з моїх товаришів, які перебували разом зі мною на фронті. І, на сьогоднішній день, я являюсь членом Правління ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників АТО Галичини».


А чому Ви вирішили працювати в громадському секторі?

Я вірю, що лише спільними зусиллями та бажанням до змін ми можемо побороти цей  безлад, свавілля, корупцію! В нас чудова країна, люди… Ми всі заслуговуємо на те, щоб жити в заможній та правовій державі. А за це потрібно боротись. І ця боротьба ще тільки попереду. Бо в нас один ворог – на сході, а інший – тут, і цей ворог є значно небезпечнішим.
А ще,  я хочу, щоб хлопці тримались разом, щоб допомагали один одному у подоланні труднощів, як побутового характеру, так і особистого. Адже, якщо ми будемо триматись разом – ми сила!

Що ж стосується ситуації на Сході України, чоловік зауважує, що затягування конфлікту є політичним і якби «зверху» дали добро на зачистку території, вивільнення меж країни – це можна було б зробити в дуже короткі терміни.

-Це не АТО, а війна, яку треба було б завершити швидко, лаконічно і жорстко!

Зараз чоловік працює, як і раніше, інженером в сільському господарстві, підтримує товаришів та являється дійсним членом Правління ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників АТО Галичини».

Матеріал підготувала Надія Німець

Фото з особистого архіву Михайла Собчака