Гра в шашки. Як Рада «повертала» Донбас

Дві доби парламент ламали через коліну, аби проштовхнути два закони про реінтеграцію окупованих територій, – передає Главком.

П’ятниця цього пленарного тижня стала дуже нетиповою – повна мобілізація депутатів і успішне голосування за два важливі закони. Саме вони, на думку влади, мають допомогти Україні повернути Донбас та перемогти Росію на дипломатичному полі.

Це був справжній бліцкриг – довгоочікувані законопроекти президент подав в середу і вже в четвер їх планувалось ухвалити. Але президія була несподівано заблокована фракцією «Самопоміч», поодинокими депутатами від «Свободи», «Батьківщини» та  позафракційними Андрієм Білецьким та Олегом Петренком, що входять до новоствореного «Національного корпусу». Хоча зранку четверга нічого не віщувало лиха – були певні тертя між партнерами по коаліції, але побажання «Народного фронту» не були несподіваними і до вечора всі хмари мали розвіятись. Голосування за внесення двох законопроектів в порядок денний демонструвало, що голоси за них є, але до їхнього прийняття з першого разу справа так і не дійшла.

Проте друга спроба вийшла вдалою. «Главком» уважно слідкував за тим, які гойдалки відбувалися протягом цих буремних двох днів.

Розбити питання Донбасу на два законопроекти було вимогою «Народного фронту». Перший законопроект має складну назву «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» і містить в собі визначення Росії як агресора та окупанта. Нібито таке формулювання має допомоги Києву в подальшому на дипломатичному фронті. Також цим законопроектом створюється Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил, який буде мати надзвичайні повноваження в зоні конфлікту, в тому числі, щодо порядку в’їзду-виїзду з окупованих територій. Другий законопроект пролонгує дію так званого «особливого статусу Донбасу», який депутати з боями проголосували три роки тому і термін дії якого завершується 18 жовтня. Він містить надто чутливі норми щодо амністії бойовиків та запровадження «народної міліції», тож в парламенті йому очікувався спротив.

Але, знову ж таки, до вечора четверга була впевненість, що на Банковій зможуть вмовити депутатів дати голоси, в тому числі, нагадавши деяким з них про зацікавленість їхніми справами Генпрокуратури. Законопроекти були попередньо схвалені західними партнерами, тож їхнє прийняття було надто важливим для Порошенка. Зранку четверга президент прийшов на засідання власної фракції, де пояснив, чому важливо голосувати «за». Не обійшлось без звичного для президента пафосу. Піарник Банкової Володимир Горковенко написав в «фейсбуці», що Порошенко розповів про телефонну розмову з жінкою, яка живе в одному з містечок окупованого Донбасу. Вона просила президента не кидати її і звільнити. Ще одним аргументом для прийняття цих законів було посилення дипломатичної позиції України через визнання Росії окупантом та продовження санкцій проти неї. У разі ж провалу голосувань, як під копірку повторювали спікери фракції, Захід від нас відвернеться і ми залишимось сам на сам з ворогом, який почне ескалацію на фронті.

На фракції за участю президента обговорили зауваження «Народного фронту», який вимагав окремо прописати, щоб закон про «особливий статус» запрацював тільки після виведення усіх незаконних військових формувань та їхньої техніки. Також представники «Народного фронту» категорично виступили проти статті 7, яка посилалась на Мінські угоди та забезпечувала пріоритетність виконання безпекових положень «Мінську». Підписаний в білоруській столиці документ досі мав формальний характер, оскільки не був підписаний з української сторони офіційними особами, але тепер його пропонувалось ввести в тіло українського законодавства. В результаті згадку про «Мінськ» викинули і замінили на посилання на резолюцію Ради безпеки ООН від 17 лютого 2015-го року, прийняту у зв’язку з російською збройною агресією проти України у Донецькій і Луганській областях. До речі, в цій резолюції згадуються Мінські угоди.

В результаті профільний комітет з національної безпеки та оборони, який очолює представник «фронтовиків» Сергій Пашинський, підтримав лише перший законопроект, а другий повернув президенту на доопрацювання. На Банковій відреагували миттєво – до законопроекту додали «комплімент» «Фронту» про те, що особливий статус окремих районів Донбасу буде продовжено виключно після виведення усіх незаконних збройних формувань. Оновлений законопроект комітет, що зібрався ще раз в перерві, підтримав, хоча така принципова правка майже повністю повторює відповідний пункт Мінських угод.

З голосами за кожен з законопроектів складалась цікава ситуація. З БПП та «Фронтом» все було зрозуміло, але їхніх голосів не вистачало. «Батьківщина» та «Самопоміч» заявили, що валитимуть обидва закони. «Самопоміч», просувала власний більш жорсткий проект про окуповані території, який забороняв проведення виборів та референдумів на окупованій території, визначав поняття тимчасово окупованої території, дату початку окупації та впроваджував систему обмежень щодо переміщення товарів через лінію розмежування з окупованою територією. Також фракція обурювалась, що через внесений Порошенком закон він намагається наділити себе антиконституційними повноваженнями зупиняти мандати місцевих рад та їхніх керівників у разі введення військового стану.

«Радикали» були не такі радикальні: у Ляшка готові були підтримати перший законопроект, але навідріз відмовлялись голосувати за «особливий статус». Натомість в «Опозиційному блоці» точно навпаки: не збирались підтримувати перший законопроект і вагались щодо другого. Плюс у Порошенка традиційно могли розраховувати на голоси «парламентського болота»: груп «Відродження», колишній лідер якої Віталій Хомутинник ходить під карними справами, та «Воля народу», якій Банкова регулярно постачає депутатів, аби вона не розвалилася.

Розгляд двох законопроектів був запланований на вечірнє засідання, яке розпочалося о 16 годині. Голова Верховної Ради Андрій Парубій з третього разу домігся позитивного голосування, щоб президентський законопроект голосувався за скороченою процедурою. Хоча чекали на президента, штандарти так і не з’явились і представляти законопроект на трибуну вийшов секретар РНБО Олександр Турчинов, який формально значиться його автором.