Загиблі Герої: У Києві згадали полеглих захисників України (Відео)

Матерів, дружин та рідних загиблих захисників з усієї України зібрали у музеї Другої світової щоб ті могли вшанувати полеглих та підтримати один одного, – пише 5канал.

Куртка, записник, годинник і маленький стенд зі світлинами – куточок пам’яті сина Віталія Лабуткіна – Дмитра. Військового кореспондента Міноборони. Він загинув під час боїв за Дебальцеве, потрапив у ворожу засідку.

“Збирав матеріали для Мінських перемовин, але не вдалося вийти. 16 лютого 2015 року загинув. Підростає донька, в перший клас пішла Ірочка, внучка наша. Життя продовжується. Сумуємо. Справжній офіцер. Гордимося ним”, – говорить батько Народного Героя Дмитра Лабуткіна Віталій Лабуткін.

Не встиг залишити нащадків Назар Якубовський. Йому було всього 17-ть, випускник школи. Сказав матері, що поїхав на роботу до Києва, а сам подався на війну в добробат. У 2014 році загинув у бою поблизу селища Весела Гора на Луганщині.

“Останній раз він мені зателефонував 3 вересня 2014 року, я кажу, щось тебе погано чути, а він каже “в метро їду з роботи. ти мені не дзвони, бо я занятий. Я тобі взавтра в той же час передзвоню” і мені передзвонили уже аж у листопаді і сказали, щоб я його не шукала, бо він загинув ще 5 вересня. Він в мене один був. Серце розбили напополам та і все”, – розповідає мати Народного Героя Назара Якубовського Інна Якубовська.

Сина втратила на війні і пані Ніна, мати кіборга Ігоря Брановицького. Посмертно Героя України. Під час оборони Донецького аеропорту він прикривав відхід бійців зі зруйнованої будівлі нового термінала. А коли намагався врятувати поранених, які там залишалися, потрапив у полон. Під час допитів його застрелив бойовик “Моторола”.

“Почалися допити. Їх били, катували. Він сказав, що він кулеметник, хоча він сам не був кулеметником і його вбили. Нам важко кожен день. Немає дітей. Дуже скучаєм”, – говорить мати Героя України Ігоря Брановицького Ніна Брановицька .

Всі вони – рідні героїв. 70 сімей приїхали з різних областей у день Покрови – до Музею історії України у Другій світовій. До їхнього приїзду підготували мультимедійний проект – мартиролог “Народний Герой України”.

Рядки, які біжать по стінах – це імена загиблих військових. Всього їх тут 3 222. А посередині – це світлини народних героїв. Володимир Киян, Василь Кіндрацький. І таких сотня.

А ще у музеї планують започаткувати традицію – щороку збирати рідних загиблих атовців. Щоб згадувати героїв та підтримувати однин одного.