В яких випадках можна вийти на пенсію достроково

Стаття 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає умови призначення пенсії по інвалідності, яка привела до повної або часткової втрати працездатності, при наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону, – пише  Патріоти України.

Також стаття 115 згаданого закону встановлює вичерпний перелік окремих категорій громадян, які мають право на призначення пенсії за віком достроково, зокрема:

— особи, які страждають на хворобу гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики – після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок;

— особи з інвалідністю по зору I групи – сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи – після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок;

— жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, – після досягнення 50 років і при наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю у віці до 16 років.

 

— За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років і при наявності страхового стажу не менше 20 років;

— військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь в бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих за час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок хвороби, пов’язаної з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку або безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення;

— дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку або безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення;

— особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 і 13 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

— особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким присвоєно статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 згаданого Закону;

— особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

— дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким присвоєно статус особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону, у відповідність з абзацами шостим і сьомим пункту 1 статті 10, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, – по досягненню чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок;

— дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким присвоєно статус особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 1 статті 10 згаданого Закону – по досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років, і при наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.