Учитель з-за океану вже роками завзято будує міст між Україною та Канадою

У теперішній нелегкий час, сповнений випробуваннями для всього українського народу, далеко не всі мають силу духу запалювати оптимізм, дарувати світло й нести добро, не опускаючи руки, – пише Ровесник.

Світлина від Taras Maluzynsky.

На щастя, українці, зокрема жителі Тернопільщини, вже декілька років поспіль мають чудового друга із далекої, але водночас близької Канади. Протягом цього тижня Тарас Малюжинський, учитель географії та історії з міста Вініпег, провінція Манітоба, перебував у Тернополі, роблячи велику справу, несучи багаторічний досвід й глибоку мудрість до слухачів курсів. Охочих виявилось чимало. У першій половині дня пан Тарас проводив уроки для дітей. Увечері — уже доросла група.

Світлина від Aqualub Lub.

Проте, чесно кажучи, заняття з англійської мови гостя із Канади вельми відрізнялись від звичних “сірих” уроків іноземної мови у школах, а саме, насиченістю, цікавістю, легкістю, якщо хочете, інтерактивністю; увага дітей не розсіювалась, адже серйозні й важливі речі досвідчений педагог “розбавляв” веселими паузами, котрі сприяють асоціативному мисленню й продуктивності навчання в цілому.

Тарас Миколайович не раз наголошував уже і на заняттях вечірньої групи на те, що за такий короткий проміжок часу опанувати іноземну мову точно не вдасться. Основне завдання канадця із душею справжнього козака полягало у тому, аби запалити іскру, наставити на правильний шлях, надихнути та підтримати починання. Для цього уже роками пан Тарас робить усе і навіть більше.

Одним із ключів до успіху та пріоритетних завдань для українців є освіта й широка ерудиція усього народу. Про це не раз наголошував педагог як на заняттях в обласній бібліотеці для молоді, так і під час зустрічей у “Козі” та “Бункермузі”.

Світлина від Antonina Paletska.

Без перебільшення тиждень промайнув на одному диханні. Остання зустріч із паном Тарасом відбулась учора, в закладі “Бункермуз”. Проте звичним прощанням це справді назвати важко, адже на завершення навчання гість з-за океану організував справжнісінький канадський вечір. Спершу виступив із чудовою промовою на двох мовах, аби присутні із поки що низьким рівнем англійської зрозуміли кожне слово, котре так щиро намагався донести Тарас Миколайович до своїх нових друзів. Згодом усі присутні мали нагоду поласувати канадськими панкейками із традиційним кленовим сиропом.

Світлина від Iryna Demchuk.

Проте справжню атмосферу єдності українського та канадського народів допомогли створити хороші друзі пана Тараса, учасники гурту Non Stop Band , котрі приятелюють уже не перший рік. Співали одну пісню англійською мовою (котрі вивчались протягом тижня), а іншу — українську. Vasilina MuralVladimir Vasilkoff та Taras Maluzynskyразом із усіма присутніми добряче розважили і себе, і гостей “Бункермузу” й навіть перехожих, котрі зупинялись, аби теж долучитись до свята.

Світлина від Vasilina Mural.

Тарас Миколайович із наступного тижня продовжить свою волонтерську діяльність, але уже на Тернопільщині, у селі Заздрість.

Наостанок залишається лише подякувати усім, хто підтримав таку ідею, сумлінно відвідав усі заплановані події, й безумовно самому Тарасу Миколайовичу, котрий без будь-яких сумнівів доклав колосальних зусиль, щоб вкотре приїхати в Україну й замість відпустки (адже пан Тарас все ще навчає дітей у старшій школі в Канаді) ділитись знаннями, досвідом і позитивом.

Саме такі люди потрібні теперішній Україні, такі ж завзяті, щирі й освічені. Тому з нетерпінням чекатимемо на вже довготривалий візит наступного року, адже канадець планує провести курси й для вчителів англійської та багато іншого.

Щиро дякуємо!

Світлина від Ternopil Window on America for future leaders Center.

Світлина від Ternopil Window on America for future leaders Center.

Світлина від Ternopil Window on America for future leaders Center.

Світлина від Ternopil Window on America for future leaders Center.

Світлина від Antonina Paletska.

Світлина від Aqualub Lub.

Микола Марципан