Одвічне питання: Як знайти роботу за спеціальністю?

Син маминої подруги відразу після вишу влаштувався працювати в міжнародний банк, а ти досі «перебуваєш у пошуку себе» і «мамо, я фрилансер». Червоний диплом додає впевненості, але ніяк не допомагає краще просмажувати картоплю-фрі й віддавати більше рекламних флаєрів за одну годину оплачуваного часу. Тобі й твоїм одногрупникам з одногрупницями не дуже хочеться продавати шаурму на Бессарабці з дипломом магістра міжнародних відносин, хоча чудова англійська дійсно допомагає краще обслуговувати іноземців, – пише Ровесник.

Хочеш працювати за спеціальністю, та не знаєш, як це зробити? Усе просто: набувай отого безцінного досвіду, якого вимагають усі роботодавці, не вилізаючи з-за університетської парти. Або, іншими словами, починай працювати за спеціальністю вже зараз.

Крок 1: запитай у дядька Ґуґла

Не треба реєструватися на сайтах пошуку роботи й чекати з моря погоди. Обдзвонюй наявні вакансії, а якщо маєш сміливість, їдь за вказаною адресою і питай там.

Розпитуй знайомих: вони можуть знати навіть більше, ніж дядечко Ґуґл. А ще читай оголошення в під’їздах і газетах. Звісно, знайти потрібну роботу за оголошенням на стовпі непросто, але інколи буває й таке.

 

 

Крок 2: склади правильне резюме

Правильне – не те, де ти приносиш дипломи з третього класу про участь у художній самодіяльності та враження твоєї мами й бабусі про твій науковий проект.

workspace

Під час навчання в університеті активно напрацьовуй собі здобутки. Вчиш якусь неканонічну мову навіть на рівні «привіт-папа» – пиши. Волонтериш улітку на фестивалях, закінчуєш курси візажу/масажу, підпрацьовуєш офіціантом – теж пиши. Якщо ж ти перекладач, фотограф, художник, журналіст або представник інших творчих професій, додай приклади своїх робіт.

Подай посилання на профілі в соцмережах, але завчасно підготуй свої сторінки. Головне – не бреши, адже інформацію легко перевірити.

Правила оформлення дієвого резюме шукай тут.

Крок 3: підготуйся до співбесіди

Твоє резюме прийняли, тобі таки поталанило: запросили на співбесіду. Ти вже розписуєш, що купиш на першу зарплату й уявляєш себе в офісному кріслі. Трохи спустися із сьомого неба й продумай, що ти будеш говорити роботодавцеві під час зустрічі.

Запитай у дядечка Ґуґла все про майбутнє місце праці, прогортай сторінки начальників та колег у соцмережах: раптом майбутній шеф теж любить котиків і мандрувати.

Ніколи не запізнюйся на співбесіду і не поливай брудом попереднього начальника.

Уважно вичитай деталі: не переплутай формат резюме, тему листа, про всяк випадок захопи фото.

Добре продумай відповідь на питання «Чому саме я підійду на цю посаду?» Коли попросять розповісти про себе, не варто згадувати вітрянку в п’ятому класі, алергію на липу й пухнастого котика Васю. До розповіді додавай цифри. Не «я місяць працював копірайтером такого-то сайту», а «протягом місяця я написав 15 статей для такого-то сайту».

team1Відповідай чесно. І не соромся в кінці розмови запитати про оплату. Бо за місяць може виявитися, що ти працюєш на волонтерських засадах і взагалі перебуваєш на випробувальному терміні. Варто заздалегідь вивчити пропозиції зарплат для вакансії, якщо тебе запитають про бажаний рівень оплати.

Крок 4: «візьми й зроби»

Ти педагог. Заходиш до першої-ліпшої школи на шляху й питаєш у директора, чи не потрібні їм часом учителі. Не забудь захопити всі свої дипломи-сертифікати-медалі й мило усміхатися.

Ти медик. Ідеш до найближчої лікарні й питаєш, чи не треба їм часом помічників. Ось тобі «закулісся» професії та досвід у кишені.

Ти ветеринар. Чимчикуєш до найближчого веткабінету й кажеш, що хочеш допомагати панові лікарю.

Таланить далеко не з першого разу, але хто шукає, той знайде.

Почати шукати роботу за спеціальністю варто ще в університеті, щоб зрозуміти, чи справді обрана спеціальність твоя. Бо раптом медик – то не тільки білі халати і вдячні пацієнти, а й рутинні будні з переписуванням горстки нікому не потрібних документів.

Коли я шукала собі підробіток, то вислухала чимало насмішок і відмов. Але однозначно краще набивати власні ґулі й поєднати університетську теорію з реаліями роботодавців уже під час навчання, щоб потім не перетворити диплом на підставку для горняток і нити про змарновані роки на університетській лаві.