Монастир, яким володіє сім’я чиновниці з Тернопільщини, розкриває свої таємниці

У рейтингу 11 чиновників, котрі реєструють у своїх е-деклараціях церкви і каплиці, оприлюдненому аналітиками проекту “Декларації“, опинилася і чиновниця з Тернополя.

Провідна спеціалістка Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Леся Домітрак зайняла третє місце рейтингу. У декларації вказано, що її чоловік володіє монастирем святого Йосипа площею 273,7 кв. м у селі Завалля Борщівського району, – пише 0352.

Як інформує “20 хвилин“, у монастирі живе монах отець Давид Кулинець. У сільраді Панівців Борщівського району, до якої належить і Завалля,  підтвердили, що монастир перебуває у власності пана Домітрака, який начебто є братом отця Давида.

Сільський голова Іван Муколема розповів:

“Колись там була ферма, потім швейний цех, квіти пластмасові робили. Потім колгоспи розформували, отець взяв це приміщення у власність, трохи відновив усередині. Він там собі службу божу кожен день править. Чи ще хтось туди приходить, не знаю, у селі є своя церква. Я – новий голова, більше нічого не знаю, краще вам поспілкуватись із самим отцем”.

Сам же отець Давид Кулинець розповів, що свого часу врятував приміщення монастиря і не розуміє, чому раптом до нього така увага:

“Є монастир в Умані, який зайняли бізнесові структури, ним поцікавтеся, чи про монастирі, які позаймали уряд і бізнесові структури. Я цей монастир маю у власності, бо люди хотіли його розібрати, так само, як порозбирали колгоспні стайні і так далі. Я не дозволив цього зробити”.

На питання, який стосунок до приміщення монастиря має Михайло Домітрак – чоловік чиновниці Лесі Домітрак, отець відповів, що це його знайомий і на нього просто оформлене це приміщення. Проте він до монастиря жодного стосунку не має.

“Я його попросив і на нього оформив, а тепер його дружина пішла працювати в управління Держгеокадастру, і колотять це все і мені нерви псують. Монастир був на мене оформлений, але я виїжджав закордон до Риму з єпископом і переоформив його. А тепер хочу на себе переписати і не можу, бо земля під монастирем не приватизована. Тих 50 соток не дають мені приватизувати, пхають палиці у колеса. Цей монастир не є пам’яткою архітектури, його хотіли розібрати на будматеріали”.

У Бучацькій єпархії УГКЦ, яка охоплює південну частину Тернопільської області, про монастир Святого Йосифа і про отця Василія (Давида) знають.

Прес-секретар Бучацької єпархії УГКЦ Антон Крушельницький коментує:

“У 40-х роках минулого століття комуністи позакривали всі монастирі України. Там часто були колгоспи, склади, цехи.  У 1991 році очевидно юридично прийняли монастир монахи-василіяни, але вони там за незалежної України ніколи не жили. Потреби у цьому монастирі у них не було, тому монахи вирішили його продати чи віддати в оренду, точно мені невідомо. Отець Василій (Давид) вирішив взяти монастир під свою опіку. Він там живе, працює. Коли я там був близько 10 років тому – це була руїна, гори каміння, монастир був у дуже плачевному стані. Честь і хвала, що отець Василь Давид його зберіг. Монастир розташований у мальовничому місці, навколо ліс. Але це глуш, місце неперспективне, щоб був монастир, – треба, щоб було населення. Отець зацікавився цим монастирем і хоче щось зробити добре, там жодного комерційного інтересу нема. Знаю, що родина отця Давида вклала багато власних коштів на відновлення цього монастиря. Наскільки мені відомо, він хотів там зробити будинок для престарілих, геріатричний центр, але на це потрібні кошти. Приміщення було в запущеному стані, отець почав відновлювати, а яким чином потрапило у власність родини чиновника, невідомо. До речі, щоб монастир був справді монастирем, потрібно щоб у ньому проживало хоча б декілька монахів. Тому у цьому випадку швидше йдеться про приміщення монастиря. Сам же отець Давид підпорядковується єпископу Бучацької єпархії УГКЦ”.

Дані про приміщення монастиря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно вказують, що загальна площа приміщення – 1221,5 кв.м, тоді як у декларації Леся Домітрак фіксує частину – 273 кв.м. Загальна вартість нерухомого майна: 96890 грн. У відомостях про право власності Домітрака Михайла Івановича також вказано, що форма власності: приватна спільна часткова. Частка власності – 1/1, тобто власник один.

Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу та договір дарування. Як пояснюють юристи, якщо на майно однієї і тої самої людини вказані дві підстави для отримання права власності, то може бути таке, що людина отримувала її частками. Наприклад, одну в результаті купівлі-продажу, другу – в результаті дарування.