На Дніпровщині після ДНК-експертизи перепоховають сержанта Алексанича, загиблого у 2014-му під Іловайськом

У четвер, 31 січня, в селі Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області відбудеться урочисте перепоховання сержанта 17-ї окремої танкової бригади Олега Алексанича, який загинув ще 29 серпня 2014 року під час виходу із т.зв. “Іловайського котла”.

Нещодавно завершилася повторна ДНК-експертиза його останків, повідомив на своїй ФБ-сторінці Національний військово-історичний музей України.

За свідченнями очевидців, Олег з побратимами їхав у машині “Газель”, що супроводжувала броньовану групу 17-ї танкової та 93-ї механізованої бригад, яка рухалася в бік села Новокатеринівка з півночі. Неподалік від Новокатеринівки колона потрапила під перехресний вогонь російських танків, броньованих машин та піхоти. Завдяки миттєвій реакції командирів рот, які наказали негайно покинути бойові машини, більшість особового складу встигла вискочити з танків та БМП за лічені секунди до вибухів. Пізніше ця група зі зброєю в руках вийшла з т.зв. “Іловайського котла”.
На жаль, врятувались не всі. Зокрема, важкопораненого Олега товариші витягнули з “Газелі”, але подальша його доля була невідома. Саме тому родина кілька років плекала надію, що Алексанич живий (попри те, що експертиза ДНК ще в 2014 році показала зворотнє). Повторна експертиза, проведена нещодавно, підтвердила дані попередньої: Олег загинув”, – ідеться в повідомленні.

31 серпня 2014 року сержанта Алексанича забрала 8-ма медрота й доставила до моргу міста Запоріжжя.

Через десять днів на місці загибелі Олега працювали пошуковці місії “Евакуація-200” (“Чорний тюльпан”), які знайшли його паспорт та передали родині.

Потому кілька років про остаточну ідентифікацію Олега дбали офіцери Управління цивільно-військового співробітництва та працівники Національного військово-історичного музею України. Приносимо щирі співчуття родині та друзям Олега Алексанича”, – сказано в повідомленні.

Алексанич Олег Іванович народився 29 травня 1993 року в селі Вишневе, Широківський район Дніпропетровської області.
У 2014 році служив у 17 отбр на посаді “командир бойової машини – командир відділення”.
Був похований у Запоріжжі на Кушугумському кладовищі (поховання № 3277).