Переселенка з Криму відкрила власний бізнес у Тальному

Тендітна білявка, 38-річна Юлія Деденко, разом з чоловіком 39-річним Славою та двома синами рік тому переїхали з окупованої Євпаторії на Тальнівщину. До цього сім’я мешкала у Криму, але через політичні чвари та непорозуміння з родичами, подружжя оселилося на батьківщині чоловіка – у Тальному.

Про це пише viche.ck

Починати власну справу з нуля, коли не має ні друзів, ні знайомих, ні родичів і обмаль грошей – заважко, зізнається жінка під час розмови. Але дякуючи своєму чоловікові, який завжди для неї та дітей є опорою, започаткували власний бізнес. Кількома місяцями раніше подружжя відкрило заклад «Пончик +», де власноруч випікають смачну піцу та смажать пончики, мають караоке та віртуальні 3д ігри для дітей та дорослих. На електромопеді розвозять смакоту містом. Виїжджають з іграшками та солодощами на свята у села. А ще Юлія робить смачну каву та дитяче какао, кожного відвідувача пригощає цукерками, завжди з посмішкою зустрічає гостей.

-Коли переїхали до Тального, почала шукати роботу. Але виникли складнощі з мовою, адже я говорю російською, за освітою учитель молодших класів. У місцевих школах викладати точно не могла б. Побачили з чоловіком, що для діток у місті майже немає розваг, дитячих закладів, тому вирішили придбати обладнання для приготування солодкої вати та попкорну. Торгували іграшками, повітряними кульками. Нас прихистив на Співочому Полі місцевий підприємець Дмитро Литвиненко, за що дуже вдячні. Адже дозволив торгувати на території його закладу, давав поради з бізнесу, усіляко допомагав розвиватись. Тому щиро називаємо його тато Дмитро, – усміхається жінка, додає, що саме Литвиненко був тим, хто посприяв і допоміг організувати власну справу.

Згодом вирішили орендувати приміщення та відкрити власний заклад харчування, де батьки разом з дітками можуть провести час. Невеличка, але затишна зала, на одній із барних стійок великі прозорі вази з цукерками, всюди дитячі іграшки, при вході атракціон віртуальної реальності, кілька столиків та стільчиків, караоке. Усередині чути дитячий сміх. Ця справа для Юлі та Слави – улюблена, важлива та одна з мрій, які здійснились саме тут, на Тальнівщині. На цьому не планують зупинятись, влітку мають облаштувати літній майданчик, де лунатиме жива музика у виконанні Олександра Квасніцького, з яким подружжя переселенців потоваришувало відразу. Надалі смажитимуть шашлик, готуватимуть плов та розважатимуть діток. Пригощатимуть маленьких відвідувачів солодкою ватою та попкорном.

– Найкраще у мене виходить щось організовувати та бавитись з дітками, дуже їх люблю. Хоча зараз не вистачає часу на меншого сина Гришу, якому 3,5 рочки, але старший 16-річний Іван, його брат, мені в усьому допомагає. Жартома називаємо його «вусатим нянем». На нього можна розраховувати в усьому. Пишаюсь своїми дітьми та чоловіком, яким теж було нелегко переїжджати на Тальнівщину.

Юлія розповідає, що тальнівці дуже відкриті та щирі люди, усі безвідмовно допомагали її родині адаптуватись у місті, ставати на ноги. Хоча з тугою згадує свій рідний дім у Євпаторії, куди час від часу приїжджає з найменшеньким сином аби провідати родичів. Але скаржиться, що надто важко перетинати кордон України з АР Крим. Адже діставатись туди потрібно близько доби автобусом, перетерпіти нахабні обшуки як дорослого, так і дітей та їх особистих речей, і після перетину кордону на руках з малою дитиною пройти близько 3 кілометрів пішки.

– Обурює те, що коли їздила з синочком останній раз у Євпаторію, прикордонники, обшукуючи Гришу, сміялись, і ретельно обдивлялися «аби не провезла смажену курку, заховану у дитячому одязі», – ніяковіє Юлія.

Коли говорить з друзями чи ріднею із Криму – розмови за політику намагається уникати. Додає, що прижилась у Тальному, відчуття ніби мешкає тут років з 20. Разом з тальнівськими волонтерами допомагає стерилізувати бездомних собак, не може пройти повз кішку, не погодувавши її. У щоденному вжитку все більше і більше вживає українських слів, значну частину перейняла від свого чоловіка. Вірить у те, що мрії здійснюються і коли стануть старенькими, з чоловіком обов’язково придбають трейлер на колесах і поїдуть подорожувати Україною. А поки, для того, щоб дати дітям належну освіту та майбутнє, працюють без вихідних, аби розвивати себе та власну справу.