Велику палату Верховного суду попросили вирішити, хто має вручати підозри суддям

Справу за звинувачення адвоката і судді Харківського апеляційного адміністративного суду передали на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Про це повідомляє «Судовий репортер» 

За матеріалами справи, у 2011 році адвокат подзвонив представнику приватної компанії і представився працівником суду та запропонував за 8000 доларів вирішити справу в суді. Далі 6000 було начебто передано судді, а решту адвокат лишив собі.

За вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 листопада 2015 року суддю визнано невинуватим за ч.3 ст.368 КК у зв’язку з недоведеністю вчинення злочину, а адвоката визнано винним в шахрайстві за ч.1 ст.190 КК, але звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Апеляційний суд залишив вирок без змін, але зазначив, що суддя не набув статусу підозрюваного, тому що повідомлення про підозру складено та підписано заступником генпрокурора, але за дорученням вручено та повідомлено слідчим, тобто суб’єктом, не уповноваженим на вчинення таких дій, та з порушенням строку його вручення.

Прокурор подав до Верховного суду скаргу на цю ухвалу зокрема щодо вручення підозри.

Верховний суд вирішив, що справа містить виключну правову проблему, оскільки відсутня стала судова практика щодо повідомлення і зокрема вручення підозр суддями. Суд навів низку ухвал 2017-2018 рр, коли суди вирішували, що письмове повідомлення про підозру має здійснювати тільки генпрокурор або його заступник і у випадку вручення підозри іншим прокурором чи слідчим вважали, що особа не набула статусу підозрюваного. В інших випадках суди займали позицію, що ст.481 КПК не містить обов’язкової вимоги щодо вручення письмового повідомлення про підозру судді особисто генеральним прокурором або його заступником, та розрізняли поняття «складання» письмового повідомлення про підозру та його «вручення» як дві різні процесуальні дії.

Водночас суди неодноразово звертали увагу про відсутність послідовної та однакової практики і Верховного суду в цьому питанні і остаточне розуміння порядку здійснення повідомлення про підозру особам, визначеним у ст.481 КПК, було б можливе на підставі законодавчого врегулювання або шляхом формування практики Великою палатою Верховного суду.