“Синьо-жовта банка як боротьба”. Промова Олега Сенцова на форумі YES

Український режисер, колишній в’язень Кремля Олег Сенцов виступив з промовою на міжнародному форумі YES-2019 в київському Мистецькому арсеналі.

Повний текст його виступу, який занотували журналісти “НВ”.

“Я дуже вдячний організаторам за запрошення на цей форум — мені сказали, що можна говорити про все що завгодно. Я, в принципі, завжди кажу про те, що думаю, намагаюся говорити про головне. І сьогодні я буду говорити про головне. Сьогодні я буду говорити про банку, простий пластиковий слоїк, і те, що має бути в ньому. Я зараз всім поясню, що я мав на увазі. Там, де я був п’ять років, — у в’язниці, — кожна дрібниця, кожна річ має велике значення. Там нічого не викидають, все використовують, і важлива штука — це чай. У пакетику, в коробочці, а можна в банці – я зберігав у банці.

Це була непроста банка. У мене були два зошити — жовтий і синій. Я їх не замовляв, мені просто їх передали в передачі, так вийшло. Це було ще на самому початку, в перший місяць. Я взяв і вирізав з цих зошитів дві смужки — синю і жовту — і наклеїв на цю банку, і написав два слова: слово “Слава” і слово “Україні”. І поставив на найвидніше місце. Всі п’ять років, поки я “подорожував” по тюрмах Російської Федерації, вона була зі мною, і я ставив її на найвидніше місце.

Вона дуже дратувала тюремників. Вони постійно мене задирали, відривали прапор, намагалися топтати — було багато такої дрібної метушні за цю банку. Це була маленька моя боротьба. Це, звичайно, не Іловайськ і не Дебальцеве. Я не був на Донбасі, не був на війні – мене заарештували за два дні до того, як я повинен був туди поїхати. Ну, так вийшло — у кожного своя доля, і ми її не вибираємо. І я вів свою маленьку боротьбу. Нікому не відому, нікому не видну — один на один з цією системою. За себе, за свою гідність, за свою країну і за дві смужки — жовту і синю.

Ось ця банка . Також в тюрмах у російських ув’язнених є так звані нагрудні знаки. Це ось мій. Червона смуга означає “схильний до втечі”, “спецув’язнений”, “спецконтроль”, ну і інші моменти всі. Я на пам’ять його забрав із собою.

У деяких арміях світу є така традиція — навіть не традиція, а правило, — що при загибелі бійця його командир відриває жетон, для того щоб зібрати звіти про загиблих. Це сумне правило, сумна традиція. Я б хотів завести іншу: мені б дуже хотілося, щоб ця банка якомога швидше наповнилася бирками тих, хто все ще знаходиться в полоні у Росії, на Донбасі та в Криму.

Пане президент, зробіть так, щоб ця банка якомога швидше була повною.”